Вже кільканадцять літ назад
На світ з’явилося маля.
Раділи мама, тато й вся рідня,
Раділа також і земля!
На світ враз дівчинка родилась
І оченятами дивилась
На всіх людей, на небо й хмари
І на пташок численні зграї.
Росло, зміцнялося дитя,
В любові і теплі так підростало
Напевно, що тоді маля таки не знало
Того, Хто їй дає життя…
Того, Хто від початку полюбив
В утробі матері його Він сотворив.
І дав йому Він зріст, красу без міри
Бажання жити і доволі сили.
Приносити лиш радість людям тим,
Хто брав на руки нашу Таню
Голубив, пестив і любив
І сповивав у пору ранню.
Із Днем Народження ми врочим
Та привітать сьогодні хочем
Всім дорогу і незрівняну,
Кохану і єдину нашу Маму!
Так, справді, час непомітно враз пробіг,
І вже Танюша має діток на поріг.
Й онуків має вже вона,
Щаслива, добра й чарівна!
Нам відкрива своє широке серце.
Те справжнє Богом дане їй джерельце
Добра, тепла, і ніжності доволі
Ій дарував наш Бог в своїй любові.
Того, що й мріять навіть не могла
Та в глибині сердечка зберегла
й умножила разів так в сто,
А може й більше…
І в людях майже цього не зустрівши,
Зростила це у своїх дітях й зрозумівши,
Що справжніх цінностей не так вже і багато
Й було би помилково їх ховати…
Сьогодні всі ми хочем привітати!
Тебе, Матусю, наша рідна мати
Ти є така, що слів не передати,
А лише хочеться вітати і вітати!
Вітати дітям і онукам, всій рідні,
Щоб ти щасливою була всі дні,
Щоб сил і оптимізму вистачало
І день свого народження ти пам’ятала.
Здоров’я зичимо на довгії роки,
Достатку, радості і крику дітвори.
Краси душевної і зовнішньої вроди
І гарної весняної тобі погоди.
Щоб народилась ти згори,
І не робила вже гріхи.
Отримала нову природу,
Яка не тільки підкріпить твою вже вроду
А й переможе грішну ту природу
Яка панує у людині з роду
Вона іти до Бога заважає
І на людську погибель не зважає.
Народження це подарує життя вічне
Небеснії оселі Божі віковічні.
Коли направимо до Нього
Життя свого бурхливого дорогу.
Радій, Матусю, взір свій підійми до неба
Туди – де Бог, Туди – де гріш не треба.
Лише бажання треба бути з Богом
Туди Він вказує тобі дорогу.
Для тебе на хресті враз помирав,
І ад він переміг, і гріх забрав,
І смерті участь вже призначив
Й лукавому в огні Він чергу передбачив.
Не сумнівайся, не вагайся
Лише на краще сподівайся.
Зроби швиденько крок інакший
Це буде все-таки найкраще…
Надійсь на Божу благодать,
Щоб всім нам разом святкувать
Два дня народження твоїх
Ступивши двічі на поріг.
Перше народження від мами й тата
Прийшли його сьогодні святкувати,
А друге – від Святого Духа будеш мати
Який дає людині гріх долати.
Заповнює враз серця пустоту
І відкидає непотрібну глупоту,
Даючи радість, втіху, сподівання,
І серця твого здійснює бажання.
Ми всі радіємо за тебе, Мамо!
І дяка Богу, можем нелукаво.
Тебе враз невимовно полюбити
Сердечну радість і тепло тобі дарити!
Комментарий автора: Привітання моїй Мамі, вона вже бабуся, молюся за її покаяння...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Памяти Патриарха Московского и Всея Руси Алексия II - ИННА РАДУЖНАЯ Игумена Георгия взошла на свой теперешний пост на службу во имя Христа в Горненском Русском монастыре в Иерусалиме по благословению, ныне почившего, Патриарха Алексия II – Царствие ему Небесное! – я, маленький, совсем маленький, человечек, получила благословение игумены на выпуск книги своих стихов (многие не напечатаны в Интернете – стихи-молитвы и прославления Господа нашего Иисуса Христа); вчера сижу, пишу стихотворение, посвящённое годовщине ухода в мир иной Патриарха Алексия, тем временем включаю телевизор – идёт реклама программы, посвящённой памяти Патриарха – на съёмках игумена Георгия, её сестра, тоже игумена в одном из Российских монастырей, идут рядом с Патриархом Алексием…
Я прям опешила – такое впечатление, что будто знают о том, что я сейчас пишу, что помню и ценю деяния светлых людей, короче, о моём существовании знают! Иногда страшновато, но всё ведь от Господа – так дают понять, что под присмотром и чтоб, дорогуша, не забываласИ!
Христос Воскресе!